Крепежи и метизы: производство и поставки
08:50 ДЗРА запустил производство выключателей ВАРП в корпусе толщиной до 6 мм
06:41 MOVIGEAR® performance — идеальный вариант для реализации динамических систем транспортировки
04:30 Лампы-лупы, wi-fi-розетки и гофротрубы — все новинки от REXANT в одном интернет-магазине
02:21 ABB и Ericsson: «В основе промышленной цифровизации лежат сети 5G»

Закон "Про Бюро економічної безпеки України" — чого очікувати?

09.02.2021 11:00

За обов’язками, передбаченими меморандумом про співпрацю з МВФ, Україна взяла на себе зобов’язання створити орган фінансових розслідувань. 28 січня 2021 року Верховна Рада прийняла Закон "Про Бюро економічної безпеки України". Наразі документ очікує підпису Президента. Розповідаємо про те, чого очікувати бізнесу, і коли закон запрацює.

Необхідність прийняття

Зараз в Україні фінансові злочини розслідують податкова міліція, Служба безпеки України та Національна поліція України. Це призводить до дублювання повноважень та необґрунтованого фінансового навантаження на платників податків в частині утримання кількох органів з тотожними функціями.

Подпишитесь на канал DELO.UA

Іншою проблемою, про яку воліють не згадувати в офіційних документах, є те, що існуючі органи доволі часто використовують свої повноваження не для боротьби з фінансовими злочинами, а для тиску на бізнес з метою отримання неправомірної вигоди або на замовлення конкурентів.

До прикладу, за даними Офісу генерального прокурора у 2020 році було зареєстровано 910 проваджень за фактом ухилення від сплати податків (ст. 212 КК). При цьому підозру було пред’явлено лише у 52 з них, тобто менше ніж 10%, що свідчить про низький рівень ефективності роботи правоохоронних органів. Також 123 провадження були закриті з підстав, що свідчать про необґрунтованість здійснення розслідування (наприклад, відсутність події або складу злочину). Закриття провадження з таких підстав свідчить або про неефективність роботи органів досудового розслідування, або про те, що ці провадження від самого початку не переслідували мети розслідування реальних злочинів, а були лише засобом впливу на бізнес.

Самі ці проблеми має бути вирішено створенням нового органу — Бюро економічної безпеки України.

Статус та повноваження Бюро

Розуміючи важливість та впливовість майбутнього органу, у парламенті тривала затяжна дискусія щодо процедури створення, статусу та повноважень Бюро. Самих лише проєктів закону про орган фінансових розслідувань було щонайменше чотири. Внутріполітична боротьба та неможливість досягти згоди з основних положень законопроєкту про БЕБ були основними причинами, чому Україна не вклалася у бажаний часовий ліміт, адже за меморандумом з МВФ закон мав запрацювати з 1 січня 2021 року.

Відпочатку Бюро планували створити як орган зі спеціальним статусом. В ході дискусії парламентарі дійшли до того, що спеціальний статус свідчить про те, що майбутнє Бюро не може бути правоохоронним органом. Саме тому з тексту законопроєкту до другого читання було виключено положення про те, що БЕБ є "правоохоронним органом". Положення про "спеціальний статус" також не знайшло свого відображення у законопроєкті, прийнятому у другому читанні.

При цьому питання визначення статусу має суто практичний характер. Перш за все, це стосується того, хто має утворити Бюро та призначити його керівництво: Президент або уряд. Проєкт закону до першого читання надавав це повноваження Президенту, проте за другого читання від цього відмовилися, оскільки за Конституцією Президент не має на це повноважень. Відтак Директор Бюро призначається та звільняється Кабінетом Міністрів України за поданням Прем’єр-міністра України.

Повноваження директора Бюро доволі широкі. Втім, найцікавіше з них містить інший законопроєкт. Проєктом закону "Про внесення змін до адміністративного та кримінального законодавства щодо запровадження діяльності Бюро економічної безпеки України", який було прийнято в першому читанні 3 лютого 2021 року, до повноважень директора пропонується віднести можливість накладення арешту (за погодженням з прокурором) на майно або кошти на рахунках фізичних або юридичних осіб у фінансових установах до 48 годин, з обов’язковим подальшим зверненням до суду за наданням дозволу про це. До речі, аналогічні повноваження має директор НАБУ за ч. 9 ст. 170 КПК.

Читайте также: Рада предусмотрела ликвидацию налоговой милиции в течение полугода

Підслідність Бюро

Бюро здійснюватиме досудове розслідування стосовно кримінальних правопорушень у фінансовій сфері (всього 21 склад злочину), зокрема протидії законній господарській діяльності (ст. 204 КК), ухилення від сплати податків (ст. 212 КК) та доведення до банкрутства (ст. 219 КК). Крім того, у певних випадках детективи БЕБ здійснюватимуть досудове розслідування інших складів злочинів. Законопроєктом також передбачається введення до кримінального кодексу нового складу злочину — шахрайства з податком на додану вартість. На думку законотворців, це дозволить здійснювати ефективне розслідування фактів розкрадання або заволодіння бюджетними коштами у вигляді податку на додану вартість.

Позитивні нововведення

Уникнення дублювання повноважень правоохоронних органів з розслідування фінансових злочинів — одна з ключових цілей створення БЕБ. Законопроєктом передбачається, що з моменту прийняття постанови Кабінету Міністрів України про початок роботи Бюро всі кримінальні провадження за злочинами, віднесеними до підслідності БЕБ, мають бути передані йому з інших правоохоронних органів протягом двох місяців. З моменту набрання чинності законом про БЕБ забороняється заведення нових оперативно-розшукових справ оперативними підрозділами податкової міліції. На нашу думку, це поліпшить стан захисту бізнесу та інвестицій, оскільки в кінцевому результаті призведе до остаточної ліквідації податкової міліції, а також економічних підрозділів в інших правоохоронних органах.

Іншим позитивним нововведенням, яке має захистити бізнес від від свавільного втручання з боку правоохоронців, є необхідність зафіксованого актом документальної перевірки факту порушення податкового законодавства для внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань кримінального провадження за статтями 212 (Ухилення від сплати податків) та 212-1 (Ухилення від сплати ЄСВ).

З позитивних нововведень варто також відзначити створення Ради громадського контролю Бюро. Це дозволить зробити діяльність Бюро публічною, а отже зменшить ризики неправомірних дій детективів.

Максим Шевердін, член Правління Асоціації правників України, партнер LCF Law Group

Источник

Читайте также