Крепежи и метизы: производство и поставки
12:00 Andeli примет участие в выставке «Электрические сети России 2022»
09:50 Энергетики «Смоленскэнерго» осветили мост в Смоленске
07:40 Успешное сотрудничество между заводами «Электрокабель» и «Уралэлектромедь»
05:31 «Россети ФСК ЕЭС» приступили к модернизации ЛЭП в Ярославской области

Загрозливо: Фешн-індустрія та її негативний вплив

22.02.2019 0:27

Днями проект благодійний магазин "Ласка" разом з Urban Space 500, Fashion Revolution UA та Sustainable Fashion Pad провели зустріч "Свідоме споживання — вторинне використання". Під час дискусії обговорили процес виробництва одягу, проблеми фешн-індустрії та іноземний досвід екологічного повторного використання речей.

Про Fashion Revolution, її цілі та місію

Дарина Марусик, координаторка Fashion Revolution в Україні

Fashion Revolution — це організація, яка не заробляє гроші і була створена після катастрофи в Бангладеш 24 квітня 2013 року. Там будівля в аварійному стані впала через незаконно добудовані поверхи. На той момент у приміщенні працювали банки, магазини та п`ять швейних фабрик. У результаті обвалу загинуло більше тисячі людей та близько 2,5 тис. осіб отримали поранення. Насправді, це була не перша й не остання катастрофа, але через свої масштаби, вона привернула увагу по всьому світу. Рух Fashion Revolution почався з флешмобу в соцмережах, люди почали фотографувати себе в дешевому одязі, показуючи марку виробника. До флешмобу навіть долучалися зірки, серед яких і Емма Вотсон. У відповідь в соцмережах почали з'являтися фото людей, які шиють одяг на фабриках з досить складними умовами роботи, з табличками "I made your clothes".

Щороку 24 квітня вже більш ніж у 80 країнах активісти та волонтери приєднуються до ініціативи для того, щоб нагадати про трагедію, закликати людей до усвідомленості та для того, щоб повернути модній індустрії людський фактор. Крім того Fashion Revolution звертає увагу й на екологічні проблеми, пов'язані з пошивом швидкого одягу. Індустрія моди входить в десятку найбільш шкідливих для екології індустрій. Fashion Revolution проводить чимало своїх досліджень і одним з останніх було присвячено поведінці покупців. Респондентів від 16 до 75 років з п`яти країн (Франція, Іспанія, Німеччина, Італія та Англія) запитували, на що вони звертають увагу, купуючи речі. І 30-40% опитаних відповіли, що для них важливо, аби люди, які створюють ці речі, працювали в хороших умовах та отримували гідну зарплату, а компанії турбувалися про екологію. І порівняно з показниками п"ятирічної давнини це суттєвий прогрес.

Також варто зазначити, що за останні 15 років споживання одягу зросло на 60%. Хоча свідомі споживачі все ж стали звертати й увагу на довговічність речей. Більше того, для покоління Z дуже важливе sustainable компонент, але при цьому важливо і постійно змінювати одяг. Виходом є повторне використання, яке дає можливість залишатися модним та бути екологічним.

Про роботу на європейські бренди

Соціологиня Оксана Дутчак

Схема виробництва брендового одягу працює досить злагоджено вже багато років.

1. На фабрики з дешевою робочою силою перевозять тканини, фурнітури і лекала.

2. Відшивають замовлення.

3. Відправляють замовнику.

Однією з основних структурних проблем цієї індустрії є заробітна плата швачок. В оплату роботи майстрині йде всього 0,5 — 3% від вартості готового продукту. При цьому швачки часто вимушені працювати понаднормово по 10-12 годин шість днів на тиждень. У деяких випадках при термінових замовленнях працюють навіть до ранку. Більшість швачок, незважаючи на високі ціни брендових речей, отримують мінімальну зарплату.

Закордонний досвід вторинного споживання

Анна Уварова, співзасновниця проекту "Благодійний магазин Ласка"

Перші благодійні магазини одягу з'явилися у Великій Британії після Першої світової війни і відкривали їх благодійні організації накшталт Червоного хреста. Під час війни ці організації збирали від населення речі та роздавали тим, хто потребував. Та після завершення війни люди продовжували зносити одяг, тож вони знайшли вихід та почали відкривати благодійні магазини, більшу частину прибутку яких відправляли на добрі справи.

У Німеччині одяг сортують вже близько 60 років. У них є парасолькова організація (громадська організація), яка є гарантом всіх благодійних магазинів, і представники організації можуть у будь-який час прийти та перевірити, як відбувається сортування. Ще одним завданням цієї організації є партнерство з бізнесом. Наприклад, з брендами, які готові безкоштовно віддавати благодійним магазинам надлишок своєї продукції.

Самі ж благодійні магазини збирають речі різними формами. Це може бути збір у контейнери по містах, або ж пересилка поштою чи збір речей при церквах. Далі їх сортують. Частину продають, віддають на благодійність, щось продається на секонд-хендах, а з решти роблять утеплювачі або матеріали для протирання на СТО.

У деяких країнах влада навіть стимулює громадян здавати непотрібні речі, а не просто викидати, податковими знижками. У США є мережа благодійних магазинів Goodwill. Сюди можна принести свої непотрібні речі та отримати спеціальний документ, у який всі вони записуються. На сайті магазинів розміщено кошторис і наприкінці року вартість всіх речей сумується і громадянин отримує "знижку" в податках.

В Україні наразі є лише благодійні магазини по найбільших містах та мережі контейнерів, які розставляють благодійні організації. Що ж стосується переробки, то є лише один варіант, виробництво утеплювачів.

Але оскільки останнім часом речей стали приносити значно більше, ніж можна розсортувати та реалізувати в невеликих магазинах, а бажаючих поділитися своїм одягом ще залишається багато, благодійний магазин "Ласка" планує розширюватися та відкрити сортувальну станцію і встановити контейнери для збору в кожному районі Києва. Все, що не вдасться продати, піде на переробку: виробництво килимків, сумок, домашніх органайзерів тощо.

Корисні посилання та бренди, які підтримують сталий розвиток:

Sustainable Fashion Pad 2018

Тут можна знайти поради щодо свідомого споживання, переліки Sustainable-магазинів та пунктів прийому речей.

KseniaSchnaider

Команда бренду вже кілька сезонів займається ресайклінгом та апсайклінгом старих речей (деніму і спортивних костюмів). Своєю продукцією вони змушують покупців замислюватися про екологічний бік модної індустрії.

RCR KHOMENKO

Дизайнерка Яся Хоменко знаходить сорочки на секонд-хенді та дає їм нове життя.

Remade

Бренд, який створює рюкзаки та сумки з вінтажної шкіри.

Papinarubashka

Upcycling-майстерня, яка створює авторські дизайнерські блокноти з вінтажних тканин.

Читайте також: Новое важное: Устойчивая мода

А щоб бути в курсі найцікавішого з ZZА! — підписуйтесь на наш Telegram!

А щоб бути в курсі найцікавішого з ZZА! — підписуйтесь на наш Telegram!

Источник

Читайте также