Соціальний імідж бізнесу: нові орієнтири в період пандемії

Соціальний імідж все більше стає актуальним і важливим фактором від якого залежить успішність бізнесу. Ситуація, яка виникла у світі через низку факторів (пандемія COVID-19; падіння цін на нафту; не штучний, а реальний спад ринків, уповільнення економіки; зміна моделей споживання, поведінки, звичок та бізнес-ланцюгів), суттєво змінює реальність для багатьох підприємницьких суб"єктів України.

Особливо великі втрати та банкротство прогнозують для підприємств малого та середнього бізнесу. Постає питання: від чого буде залежати виживання сучасних підприємств? І ще більш важливе питання наскільки виживання підприємств є важливим для суспільства, регіону, країни.

Кратко и по делу в Telegram

Зростання ролі відповідальності бізнесу у забезпеченні стратегічного розвитку пов"язано з соціальної орієнтацією ринкового господарства на постіндустріальному етапі розвитку. Крім цього варто звернути увагу на економічну кризову ситуацію, в якій опинились компанії України в умовах запровадження карантину. Фактично бізнес компанії опинились у досить складній ситуації ізолювання від споживача.

Поширення інноваційного, інформаційного суспільства і швидке оновлення знань, які лежать в основі інформації про нові, більш сучасні і продуктивні технології, ведуть до інтелектуалізації виробництва і вимагають збільшення витрат суспільства на підготовку висококваліфікованої робочої сили.

Бізнес змушений прийняти на себе значну частину цих витрат, особливо в період надзвичайних ситуацій, оскільки його власний розвиток знаходиться у прямій залежності від лояльності споживачів та партнерів.

В умовах різких неочікуваних змін одним з суттєвих інструментів покращення становища на ринку стає позитивний соціальний імідж підприємства, який дає змогу підвищити лояльність споживачів та партнерів, підсилити ринкові позиції бізнесу, збільшити ринкову вартість компанії. Соціальний імідж — уявлення широкої громадськості про соціальні цілі та роль організації в економічному, соціальному й культурному житті суспільства, підтримка національних соціальних проектів, дотримання прав людини.

Читайте также: Какие изменения в корпоративной ИТ-безопасности произойдут в 2020 году

Соціальний імідж сприяє збільшенню продажів, яке відбувається завдяки підтримці населення саме тих компаній, які постійно і публічно підтримують і реалізують соціальну відповідальність.

Сьогодні соціальний імідж підприємств складається із певного набору елементів, що пов'язані між собою та має декілька рівнів прояву.

Перший (нижчий) рівень формується завдяки безпрецедентному добровільному виконанню всіх нормативно-правових обмежень, що несе соціальну вигоду суспільству.

Другий рівень втілюється у соціально корисних заходах, оприлюднення яких, сприяє отриманню економічних вигід для підприємства та для суспільства.

Та третій (найвищий) рівень виникає, коли соціальна поведінка підприємства не має за мету отримання економічних преференцій.

На практиці формування соціального іміджу бізнесу відбувається через використання механізмів корпоративної соціальної відповідальності (КСВ). В умовах сьогодення соціально відповідальний бізнес змушений вести економічну діяльність, орієнтовану не стільки на реалізацію політики прибутковості, скільки на досягнення ефекту виживання та життєдіяльності в умовах біфуркації. Біфуркація — досить цікавий термін, який використовується вченими різних галузей.

Виходячи із загально прийнятого визначення - біфурка́ція — термін походить від лат. bifurcus — "роздвоєний" і вживається в широкому сенсі для позначення всіляких якісних перебудов чи метаморфоз різних об'єктів при зміні параметрів, від яких вони залежать. Фактично бізнес опинився в певній "метамофозі", коли змушений вести економічну діяльність в умовах неприбутковості. А отже, саме третій рівень соціального іміджу стає пріоритетним.

Це незвично для більшості підприємців. Фактично основною метою соціально відповідального бізнесу можна зазначити відтворення споживача, який теж знаходиться в умовах біфуркації і потребує певних соціальних змін і забезпечень, з точки зору якості його бази знань, як єдиної умови розвитку техномістких та інформаційних виробництв та послуг.

Нажаль, КСВ все ще не стала ключовою стратегією управління, яка б привела до формування соціального іміджу і відповідно створила нові стратегічні пріоритети діяльності бізнесу. Менеджмент компаній називає досить не вагомі причини відсутності запровадження політики КСВ: недостатність досвіду реалізації стратегії соціальної відповідальності, брак коштів на виконання програм. Але головне — це психологічна неготовність до ведення бізнесу в умовах біфуркації та відсутність кваліфікованих фахівців з ідеями реалізації програм з КСВ.

За даними дослідження поширеності практик соціальної відповідальності в Україні, проведеного Центром "Розвиток КСВ", 83% українських компаній запроваджують політику КСВ, в якій найпоширенішими напрямами реалізації є політика розвитку і поліпшення умов праці персоналу, благодійна допомога, допомога АТО. (рис.1):

Рис.1. Напрями реалізації КСВ на вітчизняних підприємствах

На думку опитаних представників компаній, головним стимулом реалізації політики КСВ стало б введення пільгового оподаткування, зменшення адміністративного тиску, удосконалення нормативно-правової бази та державна підтримка з реалізації програм КСВ. Фактично це все чинники прямих економічних вигід від запровадження політики КСВ, а це є реалізацією першого і другого рівня формування соціального іміджу.

Сьогодні весь світ опинився у безпрецедентних умовах на всіх рівнях — охорони здоров'я, соціальному, корпоративному, економічному, коли корпоративна соціальна відповідальність визнається необхідною умовою життєдіяльності бізнесу та демонструється ініціативами компаній щодо допомоги лікарням, захисту здоров'я та безпеки своїх працівників/ць та їхніх сімей, підтримки соціально вразливих груп населення. Фактично бізнес змушений як ніколи інвестувати у своїх працівників та споживачів заради майбутніх стратегічних перспектив.

Читайте также: Новый маршрут на преодоление или Почему опыт прошлых кризисов сегодня бесполезен

Сьогоднішні практики КСВ в компаніях України дозволяють узагальнити досягнення в умовах біфуркації, і одна з них це усвідомлення важливості політики соціальної відповідальності для життєдіяльності не лише регіону, але і самого бізнесу. Оскільки виникає вимога врахувати соціальні та екологічні наслідки, КСВ політика є неминучим пріоритетом для управління бізнесом. А її оригінальність та унікальність це основа для можливостей, інновацій та розвитку суспільства. Серед основних причин, чому варто розробляти такі унікальні документи та стратегії варто виділити:

• відмінність (диференціація) бренду: хоча основний мотив може бути однаковим, у кожної компанії є різні цілі КСВ і їх варто демонструвати в унікальних політиках/стратегіях;
• лояльність клієнтів: з ростом конкурентоспроможного ділового середовища важливо бути орієнтованим на споживача при прийнятті стратегічних бізнес-рішень. І якщо це висвітлювати на корпоративних сайтах, це може надати клієнтам особисте відчуття зв'язку з організаційними цінностями, що може значно підвищити лояльність до бренда;
• залучення талантів: споживачі — не єдині, на кого треба орієнтуватись. Залучення та збереження талантів завжди було сильним фокусом успішних компаній. Компанії можуть досягти цього, узгодивши свою унікальну стратегію з КСВ, щоб відповідати мінливим потребам найкращих талантів сьогодення;
• інновації: орієнтація на КСВ змусила компанії виділяти ресурси для досліджень та розробок для інтеграції соціально відповідальних методів та матеріалів у виробництво. Цей посилений акцент сприяв відкриттю значних інноваційних досягнень, які, можливо, були неможливі в іншому випадку. Інноваційність як основа КСВ стратегій приваблює стейкхолдерів і розвиває саму компанію;
• довгострокові перспективи: Для просування КСВ важливо розуміти, що бізнес та суспільство є взаємозалежними і потребують одні одного для процвітання. Відповідно, кожній компанії потрібна своя унікальна стратегія КСВ, адже пріоритетом довгострокового успіху є збільшення можливостей для бізнесу та прибутковості, а також створення соціальних та екологічних вигод за рахунок підвищення операційної ефективності впродовж усього ланцюжку поставок.

Источник