Соціальний бізнес: як COVID-19 підштовхнув розвиток швейного підприємства на Херсонщині

За даними ООН, понад 9 мільйонів українців опиняться за межею бідності через пандемію коронавірусу. Від початку пандемії понад 80% домогосподарств утратили частину доходів і у понад 40% українських сімей принаймні один член родини залишився без роботи.

Рівень бідності в селах завжди майже вдвічі перевищував відповідний показник у великих містах. Особливо ця проблема загострилася під час пандемії, коли через спад економіки, закриття малого і середнього бізнесу, обмеження в пересуванні сотні тисяч людей залишилися без роботи. Криза болюче вдарила по найбільш вразливих верствах населення і жителях сільських громад. Багато сімей опинилися за межею бідності, не маючи можливості гідного заробітку.

Кратко и по делу в Telegram

Кілька місяців тому саме для подолання негативного впливу пандемії громадська організація "Центр сімейного добробуту" запропонувала спрямувати діяльність свого невеликого соціального підприємства в селищі Нижні Сірогози в Херсонській області на пошиття масок багаторазового використання. З одного боку, щоб протистояти безробіттю, з іншого — забезпечити засобами індивідуального захисту соціально незахищене населення та навчальні заклади району. Цю ідею підтримала місцева влада і Програма розвитку ООН в Україні, яка запустила в регіоні пілотний проєкт "Місцеве соціально-економічне відновлення" (англ. — Local Socio-Economic Recovery, LSER) у Херсонській області.

Читайте также: Освітня програма IT-nation: як ми безкоштовно навчали IT сотні людей на Донбасі

Таким чином, пошиття постільної білизни, виготовлення вишиванок і сценічних костюмів у Нижніх Сірогозах тимчасово поставили на паузу. Натомість придбали додатково необхідні швейні машини, оверлок, тканини й уклали договір із районним центром зайнятості про навчання швейній справі жінок із сільської місцевості, які перебувають на обліку. На технічну модернізацію знадобилося близько місяця. Ще стільки ж часу — на те, щоб провести звичайні та онлайн-тренінги і навчити розкроювати, працювати зі швейним обладнанням. До речі, наразі триває навчання наступної групи — охочих до швейної справи виявилося більше, ніж очікувалося. І багато хто тепер не полишає мрію про власне ательє.

Нині на пошиття однієї маски майстрині витрачають три-п’ять хвилин. За час проєкту вони виробили понад 2 млн масок — ними забезпечені мешканці віддалених населених пунктів, школи. Також свої вироби вони продають у текстильній крамниці при підприємстві. Вартість масок варіюється від 12 грн до 25 грн і залежить від тканини, оформлення тощо. Є замовники, яким виготовляють ексклюзивні маски з вишитими іменами та логотипами. Так само як і оптові замовники, серед яких — Нижньосірогозька районна державна адміністрація та кілька сільських рад.

Є також замовлення на робочий одяг, національні костюми для творчих колективів, а місцевим жителям надаються послуги пошиву та ремонту одягу. Окрім того, до асортименту повернули постільну білизну, яку шиють із високоякісних тканин і продають у ціновому діапазоні від 550 грн до 1 200 грн. Ба більше, незабаром тут планують створити власний бренд.

Читайте также: Как киевский бренд сумок и поясов из натуральной кожи вышел на зарубежные рынки

Усі зароблені підприємством кошти розподіляються таким чином: 20% — акумулюються в громадській організації і використовуються для внесків за грантовими програмами, ще 20% — спрямовуються на розвиток, оновлення, навчання тощо. 10% — це резервний фонд підприємства. Решта 50% витрачаються на адміністрування та виплати заробітної платні. Так, зараз це невеликі кошти, тож є необхідність у подальшому розвитку та інвестиціях.

Наприклад, на сировину та вишивальну машину. Будь-яке підприємство, якщо воно не розвивається і не оновлюється, — не може ефективно працювати. Тим паче, що є запити клієнтів на вишитий одяг і домашній текстиль — це в його подальших планах підприємства. Але спершу необхідно придбати вишивальну машину. І хоча коштує вона недешево, близько 10 тисяч доларів США, на підприємстві вже підрахували — окупиться вона за 6-8 місяців роботи і забезпечить створення 12-15 нових робочих місць.

Важко не погодитися, саме криза є поштовхом до пошуку нових шляхів і можливостей для розвитку. Ось так через турботу про людей можна сприяти соціально-економічному відновленню місцевої економіки після COVID-19. Власне, сьогодні один із напрямів роботи ПРООН в Україні полягає в тому, щоб надати підтримку регіональній і місцевій владі в оцінці та подоланні соціально-економічних наслідків пандемії. І ця робота триває. Але тільки об’єднавши зусилля, влада, громада та підприємці в партнерстві можуть досягти більш амбітних цілей і значущих результатів.

Есма Умерова, регіональна координаторка ПРООН у Херсонській області, спеціально для muzhzdrav.ru

Источник