Підхід Wellness: опція чи необхідність?

Власники бізнесу та HR-фахівці шукають щоразу нові ідеї та способи для залучення, утримання чи мотивації співробітників, адже список не повинен обмежуватися лише конкурентною заробітною платою чи зручними умовами праці.

Нових працівників, особливо великих компаній, вже не здивуєш соцпакетом з послугами медичного страхування, або ж абонементом на відвідування спортивного залу чи знижками на корпоративне вивчення іноземної мови — цього замало. Що насправді є перевагою роботодавця на ринку праці, так це додаткові опції зі страхування життя, пенсійного забезпечення і загалом — програми, спрямовані на всебічний розвиток та підтримку співробітників в усіх напрямках їх життєдіяльності.

Подпишитесь на канал DELO.UA

Віднедавна провідні компанії світу перейшли на складніший підхід, який базується на філософії wellbeing. Основний її принцип — підтримка балансу між фізичним, емоційним та фінансовим благополуччям працівників, а також формування усвідомленого ставлення до власного здоров’я.
Загалом, практика страхування працівників та включення wellness-опцій прийшла до нас від закордонних компаній. Роботодавці (часто навіть на законодавчому рівні) зобов’язані мати та надавати такі соціальні wellness-пакети співробітникам компанії.

Найбільший попит мають програми для колективу, які допомагають знизити вагу та налагодити здорове харчування. Таких запитів майже 80%, а кращі результати у таких програмах демонструють чоловіки. Далі йдуть програми, які допомагають відмовитися від паління — їх 77%. Також досить великий попит (72%) на програму, яка передбачає фізичні навантаження — спорт та фітнес.

За статистикою, впровадження таких опцій на корпоративному рівні позитивно впливає на працездатність співробітників та загальні показники успішності компанії. Підприємства, які впроваджують підхід wellness в п’ятирічній перспективі, змогли скоротити витрати на медицину на 35%. Варто зазначити, що 75% таких витрат зазвичай нараховуються через причини, яким можна запобігти.

Покращився і загальний стан здоров’я працівників: у 2020 році у компаніях без пакета wellness відсутність на роботі в середньому становила 40, 8 днів, а у компаніях, які впровадили таку програму — 30, 8 днів.
Ментальне здоров’я співробітників теж поліпшилося й, окрім того, зменшився відсоток вигорання, що знизило процент плинності кадрів на цілих 30%.

Україна також рухається у цьому напрямку протягом останніх кількох років, розвиваючи wellness-підхід. Він передбачає собою зняття стресу у працівників, грамотний підхід до занять спортом, нові знання та звички, наприклад, як харчуватися правильно, або ж як надати невідкладну медичну допомогу.

Деякі українські компанії не чекають поки співробітники скористаються доступними, в рамках розширеного пакета, послугами, а самі організовують лекції та майстер-класи на актуальні теми, що стосуються здоров’я. Інколи навіть запрошують лікарів в офіси для проведення регулярних чек-апів "на місці". Окрім цього, є фітбрейки (комплекс фітнес вправ) із професійним фітнес-тренером, які дають змогу кожному працівнику розім’ятися, зняти робоче навантаження, щоб згодом приступити до роботи з більшою ефективністю.

Пандемія теж внесла свої корективи, змінивши звичний уклад повсякденного життя людей. Це торкнулося й офісних працівників, змусивши їх перейти на віддалену роботу, або ж працювати за "гібридним" графіком: в якісь дні вдома, а решту часу — в офісі. Тому сьогодні попит мають ті опції, які дозволяють отримати послуги в режимі онлайн. Це і йога-брейки, заняття танцями, консультації з психологом — усе, що допомагає підтримувати працездатність персоналу та їх залученість.

Однак між вітчизняним бізнесом та нашими західними колегами є одна відмінність: на заході питання стоїть лише по наповненню таких програм, а в Україні, в переважній більшості, — запуску та реалізації.

Источник