Крепежи и метизы: производство и поставки
09:30 IEK представляет новинку — распределительные блоки проходные РБДп IEK®
07:30 «Эталонприбор» представляет расширенный ассортимент планшетных осциллографов «Актаком»
05:21 ГКС подводит итоги участия в выставке Interlight Russia
03:21 В Удмуртской Республике стартовал проект цифровой модернизации городских диспетчерских пунктов «Россетей»

Дизайн-мислення: Як трансформувати знання в дії

31.01.2019 18:23

Головне, що треба знати про дизайн-мислення, пояснювали під час лекції, організованої командою EBA Management Development Centre спільно з Катериною Коваленко та Наталією Волковою "Дизайн-мислення: Знання в розуміння, а розуміння в дії". Основні думки занотували й ми.

Що таке дизайн-мислення

Дизайн-мислення (англ. design thinking) — це методологія рішення інженерних, ділових та інших задач, які базуються на творчому, а не аналітичному підході. Головною особливістю дизайну-мислення, на відміну від аналітичного мислення, є творчий процес, під час якого виникають неочікувані ідеї, які й призводять до найкращого рішення проблеми.

Навіщо дизайн мислення

Незалежно від того, яку сферу, галузь, роль чи соціальну групу ми представляємо, всі ми живемо з одним і тим же челенджем: "Як залишатися ефективним у такому динамічному середовищі, що швидко розвивається?" І звичайно ж, у цьому середовищі ми зіштовхуємося з багатьма новими віяннями, напрямками, змінами. Ці зміни можуть бути спрямовані як зверху, від наших топ-менеджерів, керівників, лідерів або зароджуватися всередині компаній та ініціюватися колегами.

Що таке знання і як з ними працювати?

Знання — це очевидно факти, інформація, навички, які ми отримуємо в процесі життя та професійної діяльності, під час відвідування лекцій, читання книг, перегляду фільмів чи спілкування з колегами. І ці нові знання, які ми здобуваємо щодня, пронизують всі аспекти нашого життя: з'являються нові тренди, нові технології, моделі взаємодій, новий інструментарій. Але чи достатньо просто знати, слухати, говорити про це? Очевидно, що ні. Сьогодні отримати нові знання не стає проблемою, але сила знань — у їх використанні. Було б дуже просто, якби ми отримали одне-два знання в тиждень, або хоча б день. Ми б мали час освоїти, усвідомити, зв'язати з тим, що вже знали раніше, проаналізувати, зробити особисті висновки. Але оскільки в день ми отримуємо сотні повідомлень, які містять нову для нас інформацію, то часу на переосмислення кожного не маємо.

Очевидно, що процес лінійного мислення сьогодні неефективний. Для того щоб залишатися успішними та ефективно використовувати свої знання, дуже важливо враховувати багато різноманітних аспектів у яких ми живемо. Для того щоб змінити майбутнє, мало думати над покращенням продуктів та послуг, з якими ми працюємо. Треба навчитися думати інакше. Сьогодні ми всі працюємо з комплексними задачами. Мало знань лише в маркетингу, важливо розуміти і аудиторію, з якою працюємо, і ринок, на якому присутні, і тенденції, і технології. Знання все більше стають комплексними. Все більше ми починаємо орієнтуватися не на процес, а на кінцевий результат. Сьогодні час мислити моделями. Дуже багато різноманітних інструментів з'являється, не всі вони нові, але сьогодні стають як ніколи актуальними. Дизайн-мислення — це один із інструментів, який дозволяє розібратися в потоці інформації і прийти до конкретного рішення, конкретної ідеї.

Зазвичай, коли ми працюємо з інформацією, то маємо конкретний запит на отримання якихось знань, даних і так далі. А потрібна нам ця інформація для вирішення задачі, перевірки, поглиблення і прийняття рішення.

Дизайн-мислення — це не про творчість чи дизайн чогось неймовірного. "Дизайн" — це дієслово, заклик створити, структурувати своє мислення. Дизайн-мислення — це інструмент поетапний, який дозволяє наше мислення привести до якогось ладу. Ми всі думаємо, але дизайн-мислення дозволяє ці думки впорядкувати і не пропустити нічого важливого. Дизайн-мислення — це навик, якому можна навчитися і важливо тренувати. Відвідавши лекцію або прочитавши книгу, ми не можемо почати діяти за новою моделлю — її треба пробувати.

Ключові фактори для досягнення успіху:

1. Мати чіткий фокус. Ми чітко маємо розуміти і усвідомлювати чого хочемо, на що орієнтуємося, що первинно, а що вторинно.

2. Дуже важлива залученість, діалог між крос-функціональними командами. Коли ми залучаємо людей з різних сфер — це дає змогу побачити проблему з різних сторін. Всі учасники мають різний досвід та різні цінності, але результат роботи такої команди — найбільш ефективний.

3. Відповідальність. Якщо ми працюємо сьогодні в такому відкритому багатогранному просторі, важливо чітко розуміти, хто за що відповідає. Сьогодні немає позицій в компанії, сьогодні є ролі. Задачі щодня нові, ми маємо певні рамки нашої відповідальності, але що ми робитимемо в своєму полі відповідальності, дуже залежить і від нас, і від тих задач, які перед нами ставитимуться.

4. Керований процес. Має бути чіткий результат і всі мають розуміти, що потрібно вирішити якусь конкретну задачу.

Дизайн-мислення — це підхід, методологія, яка дозволяє впорядкувати думки наші і нашої команди. Дизайн-мислення — це не лише про генерацію ідей, а й про те, як з них вибрати потрібне та важливе, впровадити, отримати результат та масштабувати. Ця методологія базується на спостереженнях, роботі з інформацією, знаннями, експериментах та швидкими змінами в тому середовищі, у якому ми знаходимося.

Коли перед нами стоїть якась нова задача, найнебезпечніше на першому етапі почати генерувати ідеї та починати їх реалізовувати. Дизайн-мислення хороший в тих ситуаціях, коли перед нами не зрозуміла задача, ми не знаємо як її вирішувати, традиційні шляхи точно не підходять, і коли ми не розуміємо, кого можна залучити.

5 етапів дизайну-мислення

Intent

Дуже важливо вирішити і домовитися, що ж ми робимо в команді. Отримавши одну й ту ж задачу, кожна людина для себе її починає малювати по-різному. Але, якщо ви працюєте як одна команда, важливо домовитися про один кінцевий результат.

Explore

Коли ми чітко усвідомлюємо та розуміємо, що ми маємо намір зробити, починаємо вивчати і досліджувати середовище, в якому нам це все потрібно аналізувати. На другому етапі ми сідаємо в уявну машину і вирушаємо в подорож нашим середовищем. Вивчаємо всі дані, які є: аналіз маркетингового департаменту, зауваження та пропозиції продавців, які спілкуються з клієнтами, фінансові ресурси і те, як задача, яка перед нами стоїть, може повпливати на ті чи інші процеси в компанії. Вивчивши внутрішнє середовище, ми починаємо вивчати зовнішнє: "Чи розуміємо ми, чого хочуть наші клієнти?" І на цьому ж етапі в команді важливо обговорити з якими обмеженнями стикаємося, які є або можуть з'явитися ризики, додаткові можливості.

Define

Ми починаємо аналізувати шлях клієнта. Тут ми можемо побачити, що не завжди клієнт може нам додзвонитися, не завжди він отримує зворотній зв'язок, не завжди розуміє, як обрати пропозицію і що ми продаємо. На цьому етапі ми більш усвідомлено дивимося на нашого клієнта і розуміємо, що ми хочемо вирішити і які ресурси та ризики в цій історії можуть з'явитися. На третьому етапі з'являються конкретний to-do list майбутніх дій.

Ideate

І тільки на четвертому етапі ми починаємо генерувати ідеї. У дизайні-мислення використовується дуже багато підходів до генерування цих ідей. Є командні та індивідуальні, вони всі дуже залежать від культури, яка у вас в компанії, віку співробітників і підходу взаємодії. Тобто залежно від ситуації, в якій ви знаходитеся, можна обирати один чи інший інструмент. До того ж, є теорія, що перші 10 ідей можна зразу викидати в кошик, тому що це будуть стандартні очевидні речі. І тільки ті ідеї, які з"являються після 10, варті уваги. На цьому етапі важлива кожна ідея, і чим вона нестандартніша — тим краще. Деякі команди навіть запрошують на генерування ідей своїх клієнтів. На цьому етапі важливо все приймати. І лише потім фільтрувати зібрані ідеї. У результаті таких фільтрів залишається одна, максимум дві ідеї за реалізацію яким можна братися і отримати бажаний результат.

Але варто пам'ятати, що ідея — це не думка. Ідея — це сформований бізнес-кейс, коли є чітка мета, чітке розуміння, які для цього потрібні ресурси, які є можливості та ризики.

Prototype

Після того як зупинилися на одній ідеї, починається етап тестування і створення прототипу. Тут важливо виявити всі помилки і за потреби повернутися на попередні етапи. Але тут точно не працює делегування ідеї. Впроваджувати ідею має та ж команда, яка її й генерувала. Також на цьому етапі треба спокійно ставитись до помилок. Чим більше їх буде — тим краще. Це значить, що ви все протестували і можете виправити. Але не варто забувати й про маленькі перемоги, які працюють мотиваторами.

Але пройти всі пять етапів мало, потрібно слідкувати щоб не втратився фокус і не змістився напрямок. Тому по завершенню кожного етапу важливо робити синхронізацію. Якщо все співпадає — можна рухатися далі, якщо ні — працювати над помилками.

Коли використовується дизайн-мислення:

- При пошуку рішення з фокусом на клієнта.

- Для розробки інноваційних рішень.

- Організація зустрічей.

- Розробка соціальних ініціатив.

- У роботі з новими викликами з широким спектром можливостей, інформації, з високим рівнем обмежень.

Читайте також: Главный skill будущего: Почему нам не выжить без критического мышления?

Щоб бути в курсі найцікавішого з ZZА! — підписуйтесь на наш Telegram!

Щоб бути в курсі найцікавішого з ZZА! — підписуйтесь на наш Telegram!

Щоб бути в курсі найцікавішого з ZZА! — підписуйтесь на наш Telegram!

Щоб бути в курсі найцікавішого з ZZА! — підписуйтесь на наш Telegram!

Щоб бути в курсі найцікавішого з ZZА! — підписуйтесь на наш Telegram!

Щоб бути в курсі найцікавішого з ZZА! — підписуйтесь на наш Telegram!

Щоб бути в курсі найцікавішого з ZZА! — підписуйтесь на наш Telegram!

Щоб бути в курсі найцікавішого з ZZА! — підписуйтесь на наш Telegram!

Щоб бути в курсі найцікавішого з ZZА! — підписуйтесь на наш Telegram!

Источник

Читайте также