Крепежи и метизы: производство и поставки
08:50 ДЗРА запустил производство выключателей ВАРП в корпусе толщиной до 6 мм
06:41 MOVIGEAR® performance — идеальный вариант для реализации динамических систем транспортировки
04:30 Лампы-лупы, wi-fi-розетки и гофротрубы — все новинки от REXANT в одном интернет-магазине
02:21 ABB и Ericsson: «В основе промышленной цифровизации лежат сети 5G»

Діалог VS монолог: чи відбудеться перезавантаження діалогу із владою?

22.06.2021 18:40

Діалог VS монолог: чи відбудеться перезавантаження діалогу із владою?

Про необхідність покращення умов для розвитку мікро- та малого бізнесу чуємо звідусіль — від експертів, економістів та політиків, бізнес-об’єднань та самих підприємців. Але чому ж ситуація в цьому напрямку знаходиться, немов би "під напругою"? Політики — постійно щось обіцяють, підприємці — незадоволені, бо обіцянки не виконуються.

"Малий і середній бізнес — це основа економіки, що створює 60% ВВП, сім мільйонів робочих місць та майже 40% податкових надходжень", — зазначив нещодавно Президент України Володимир Зеленський під час виступу на Всеукраїнському форумі "Україна 30. Малий і середній бізнес та держава". До речі, частка малого бізнесу в економіці країни — 16% валового внутрішнього продукту.

Подписывайся на самые важные новости в Telegram

Тобто, всі визнають роль малого бізнесу у розвитку країни. Але хто ж стає на захист малих підприємців насправді та дбає про виконання визнаного у всьому світі принципу Think Small First ("Спочатку думай про малих")?

У ЄС у 2008 році було затверджено Акт малого бізнесу (Small Business Act) і розроблено систему вимірювання адміністративного навантаження, так званий SME test (М-Тест), за допомогою якого оцінюють втрати малих підприємств від того чи іншого законодавчого регулювання. Цей тест запроваджено і в Україні на виконання вимог Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом. Українські державні службовці зобов’язані порахувати витрати бізнесу на виконання їх рішень та довести необхідність нового регулювання. Але ж, як завжди, "не для всіх закони писані"…

Найчастіше представники влади "забувають", що вартість виконання обов’язкових вимог державного регулювання для малого бізнесу у кілька десятків разів вища, ніж для великого. Тож малі підприємства стають перед проблемою, що робити — не дотримуватись норм законодавства та платити хабарі чи нести колосальні втрати часу для дотримання нормативних вимог обов’язкового державного регулювання, які наразі іноді навіть важко оцінити.

Проблеми МСБ: чи є перспективи у малого бізнесу в Україні?

Більшість підприємців мікро- та малого бізнесу називають при опитуваннях основними проблемами надмірне податкове навантаження та жорсткі норми із регулювання.

Із вимог підприємців можна виокремити найважливіші питання, які мають суттєвий вплив при відповіді на питання "бути чи не бути малому бізнесу в Україні":

  • можливість працювати без використання реєстраторів розрахункових операцій (РРО);
  • зниження навантаження на фонд оплати труда;
  • спрощення податкового адміністрування;
  • спрощення регулювання трудових відносин, особливо в частині адміністративного навантаження;
  • сприятливі умови регулювання нагляду за якістю товарів тощо.

"Необхідно скасувати тотальну фіскалізацію 2 та 3 груп платників єдиного податку на спрощеній системі оподаткування, замінивши її на фіскалізацію виключно ризикових категорій платників", — вважає Борис Емельдеш, член руху Рада Міст ЗахистиФОП.

Богдан Мосунов, член Коордради Нацплатформи МСБ, звертає увагу на проблеми використання РРО при дистанційній торгівлі та можливості її вирішення: "При сплаті на розрахунковий рахунок продавця за товари або послуги за допомогою платіжного терміналу або з картки фізичної особи покупця треба відмінити обов’язкове РРО. Такі розрахунки по суті є безготівковими, які взагалі не мають бути фіскалізовані".

Надзарегламентованість у купі із карантинними обмеженнями останнім часом мали вкрай негативний вплив на розвиток бізнесу в Україні. Цьогорічне дослідження "Індекс настроїв малого бізнесу" від Європейської Бізнес Асоціації продемонструвало значне погіршення настроїв малих підприємців. 80% з них вважають поточну економічну ситуацію несприятливою для ведення бізнесу. Головні причини цього — низька купівельна спроможність населення, вплив карантинних обмежень, податкове навантаження та фіскальний тиск.

Напруженість ситуації у відносинах влади та малого бізнесу показують довгострокові акції супротиву підприємців, які вже вийшли на регіональні майдани та головний майдан країни.

Які кроки від влади були зроблені для організації діалогу із підприємцями?

Під час протестів представники влади неодноразово виходили до підприємців, але, як правило, це були більше "політичні заяви", які не призводили до конструктивного діалогу.

Перша спроба організації офіційного спілкування — створення Координаційної ради з питань розвитку мікропідприємництва та малого підприємництва при Мінекономіки (постанова КМУ № 892 від 28.10.2019).

Основними завданнями Ради мали стати сприяння забезпеченню координації дій центральних та місцевих органів виконавчої влади з вирішення проблемних питань щодо провадження господарської діяльності суб’єктами мікро- та малого підприємництва (ММП); підготовка стратегічних рішень щодо проведення реформ у сфері сприяння розвитку ММП, рекомендацій та пропозицій щодо формування і реалізації державної політики у цій сфері; визначення шляхів, механізмів та способів вирішення проблемних питань тощо.

На жаль, відбулося лише 7 засідань Коордради та напрацьовано лише одне звернення до Верховної Ради України (щодо висловлення підтримки необхідності перегляду розмірів граничних обсягів доходів). Відтепер ця рада існує лише на папері, після змін у керівництві Мінекономіки засідання не відбуваються.

У січні поточного року запрацював ще один орган, який повинен почути голос підприємців, — Рада з питань сприяння розвитку малого підприємництва — консультативно-дорадчий орган при Президентові України, створений указом Президента № 18/2021 від 18 січня 2021 року задля сприяння налагодженню конструктивної взаємодії органів державної влади та суб'єктів малого підприємництва та їхніх громадських об'єднань.

Новостворена Рада покликана створити пропозиції щодо розв'язання проблемних питань малих підприємців, до Ради увійшли члени громадських організацій малих підприємців, представники державних органів влади, а також депутати та експерти.

Під час першого засідання 22 січня проаналізовані проблемні питання підприємців з усіх сфер та регіонів і для їхнього вирішення сформовані чотири робочі групи за такими напрямами: впорядкування використання реєстраторів розрахункових операцій (РРО); розширення інструментів спрощення адміністрування та застосування ІТ-технологій; лібералізація у сфері трудових відносин; регулювання нагляду за якістю непродовольчих товарів. Наразі засідання робочих груп проходять на постійній основі, але за ці півроку підприємці мали надію все ж побачити більше конкретних рішень.

Організації підтримки: хто допоможе мікро- та малим підприємцям?

Визнаним у світі інструментом захисту інтересів бізнесу є підприємницькі об’єднання. В Україні ситуація унікальна — зареєстрована велика кількість громадських спілок та організацій, але більшість з них, на жаль, існує лише "на папірцях".

Якщо середній і великий бізнес вже навчився об’єднуватися і їх інтереси на постійній основі представляють потужні асоціації (АСС, ЄБА, СУП тощо), то голос представників мікро- та малого бізнесу поки чутно доволі слабо.

Як правило, тільки такі негативні події, як введення обов’язковості використання РРО, можуть об’єднати на якийсь час підприємців, коли колони автобусів виїжджають до Києва з різних куточків України. Але ж робота по недопущенню таких ситуацій повинна вестися на постійній основі, щоб не приходилося потім "гасити пожежі".

Тож запорука успіху — у організації діалогу із владою на постійній основі. Представниками від мікро- та малих підприємців можуть виступати організації підтримки бізнесу (громадські спілки та організації, бізнес-об’єднання тощо), які, в свою чергу, мають можливість об’єднуватися у коаліції для проведення адвокасі-кампаній із різних напрямків.

Історія підприємницьких рухів та організацій підтримки бізнесу в Україні в більшості випадків має ситуативний характер. Є проблема — є рух — збираються кошти — проблема вирішується — кошти більше не надходять — рухи та організації підтримки завершують свою діяльність. І так до наступного спалаху, коли терпіти чергове негативне нововведення від влади стає неможливим.

Які коаліції, організації та рухи в останні роки були чи є носіями саме "голосу мікро- та малого бізнесу"?

Нагадаємо, що у листопаді 2018 р. низка об’єднань підприємців, серед яких асоціації-учасники Української Ради Бізнесу та Національної платформи МСБ, прийняли рішення щодо об’єднання зусиль напередодні виборів. У 2019 році розпочалася Національна адвокасі-кампанія із захисту інтересів бізнесу. Була створена Національна бізнес-коаліція, до якої долучилися 70 бізнес-асоціацій, що разом об’єднали понад 35 тисяч підприємств з різних регіонів країни. Незалежним фасилітатором процесу об`єднання виступив Центр міжнародного приватного підприємництва (СІРЕ).

Проведено багато підготовчих заходів із складання пріоритетів бізнесу та опитування учасників коаліції, в результаті чого були затверджені ТОП 10 пріоритетів бізнесу, які комунікувалися владі та у більшості питань виконані. Та склалася ситуація, що проголосований десятий пріоритет став принципово неприйнятним для організацій, які підтримують саме мікро- та малий бізнес, тому що мав наступну норму: "Запровадження єдиного податкового електронного документа задля контролю ланцюжка постачання ризикових категорій товарів та стимулювання покупця отримувати фіскальний чек при їх покупці".

В цей час активізувалися рухи проти введення обов’язковості застосування реєстраторів розрахункових операцій, почалися прямі акції протесту підприємців, був забрендований Рух #SaveФОП. Та серед лідерів, які об’єдналися в цей рух, почалися непорозуміння, від руху почали від’єднуватися організації тощо.

Та ідея об’єднання підприємців продовжує бути актуальною. Коаліції та бізнес-об’єднання мікро- та малого бізнесу поставили за мету вийти на конструктивний діалог із владою та звернулися до Центру міжнародного приватного підприємництва (СІРЕ) щодо підтримки у перезавантаженні діалогу із владою, щоб був почутий голос саме представників мікро- та малого бізнесу.

Для проведення форуму "Об'єднаний голос малого бізнесу 2021: перезавантаження діалогу із владою", запланованого на 24 червня поточного року, об’єдналися Національна платформа МСБ, Рада Міст ЗахистиФОП, ВГО "Фортеця", Національна бізнес-коаліція та Альянс РОМБ.

На форумі планується обговорити наступні актуальні питання:

  • зменшення регуляторного та адміністративного навантаження на бізнес (перехід від тотальної фіскалізації до ризикоорієнтованої, лібералізація трудового законодавства, осучаснення та спрощення ринкового нагляду, зниження навантаження на фонд оплати праці, діджиталізація);
  • підтримка МСБ, дерегуляція, публічно-приватний діалог.

Маємо надію, що влада почує представників малого бізнесу та у своїх діях завжди буде спочатку думати про малих!

Ганна, Стрикун, голова ГС "Національна платформа малого та середнього бізнесу"

Источник

Читайте также