Controversial: 7 провокаційних і неоднозначних книжок
Скільки людей, стільки й інтерпретацій щодо провокаційності книжок. У різні часи емоційно обговорювалися і навіть заборонялися дуже різні книжки, які нам, сучасним читачам, здаються абсолютно безневинними. У чому зазвичай полягає неоднозначність? У незвичному погляді на секс, насильство і соціальну справедливість.
Чарівна ти
Чак Поланік, "Клуб сімейного дозвілля"
Чак Поланік — це завжди провокація. Цей його роман можна назвати своєрідною пародією на "50 відтінків сірого" — це про секс та споживацтво, які роблять масову культуру тією вульгарною виставою жорстокості, якою вона є. Отже, ви дізнаєтеся, що буде, якщо винайти девайс, здатний гарантовано дарувати жінкам незабутнє сексуальне задоволення. Жінка, як сексуальний об`єкт і, одночасно, цільова аудиторія, вона споживає і її споживають — про це й розповідає гострий і амбітний роман від автора "Бійцівського клубу".
Самое важное в Telegram
Який чудесний світ новий!
Олдос Гакслі, "Видавництво Старого Лева"
Антиутопії завжди сприймаються як похмуре пророцтво. Подивіться, лишень, що накоїла Маргарет Етвуд зі своїм "Оповіданням служниці"! Орвелівський "1984" та "451 градус за Фаренгейтом" Бредбері згадують щоразу, як десь у світі влада намагається видати нову версію "рівності" і "суспільного блага". Та сама історія з Гакслі: генетично модифіковані люди, які під анестезією покірно служать панівному ладу і "всезагальному благу" — це книга-застереження. Будьмо пильними!
Механічний апельсин
Ентоні Берджес, Рідна Мова
Великий бестселер і велика провокація. Дехто з читачів не бачить нічого іншого, окрім брутальності та деструктивності молодіжних субкультур. Проте, не дивлячись на психологічну і моральну складність роману, він є філософським. Як варварство співіснує з любов'ю до естетичного? Як політична пропаганда породжує аморальність? Тільки не дивіться однойменний фільм Стенлі Кубрика! Спочатку прочитайте книжку!
Американський психопат
Брет Істон Елліс, "Клуб Сімейного Дозвілля"
"Американський психопат" — це роман-бестселер і дуже успішний фільм, окрім того, що це портрет сучасного (навряд чи тільки американського) "успішного" чоловіка: заможного, освіченого, абсолютно позбавленого духовності індивідуума, який не гребує нічим, або отримати бажане. Навіть коли все, що він бажає, — це задовольнити свої садистські потреби. Чи все, що розповідає головний герой книги, Патрік Бейтман, правда? Чи це плід його хворої уяви, адже психіка його впевнено деградує? Хто знає. Але, можливо серед усіх цих "доброчесних", "культурних", "інтелігентних" людей навколо нас не так вже й багато тих, хто є такими насправді, без лапок.
Аутсайдери
Сіюзен Гінтон, "Віват"
Сьюзен Гінтон почала писати цей роман, коли їй було 15 років, а закінчила у 18. Три брати-підлітки є членами молодіжної банди. Війна банд — безглузде протистояння, яке віддзеркалює класову нерівність: хлопчики й дівчата з "пролетаріїв" проти "мажорів". Але дружба й кохання, людяність і юність виявляються тими цінностями, які надають сенс життю. На жаль, іноді ми розуміємо це надто пізно, втрачаючи когось чи щось, що було нескінченно дорогим для нас. Роман "Аутсайдери" визнано найкращою книжкою для підлітків за версією New York Herald Tribune та Американської бібліотечної асоціації, а екранізовано його було Френсісом Фордом Копполою.
Володар мух
Вільям Голдінг, "Клуб сімейного дозвілля"
Справа не тільки в тому, що без нагляду дорослих діти можуть швидко деградувати до стану дикунів: забути про справедливість і співчуття, визнавати тільки владу сильнішого, безжалісно переслідувати й вбивати тварин і навіть собі подібних. Справа в тому, що дорослі чинять так само. Замисліться, як легко ми здатні скинути на "особливі" та "надзвичайні" обставини нашу відмову від базових принципів гуманізму. Якщо ніхто з "дорослих" вас не бачить, якщо ніхто ніколи не дізнається і не покарає, тоді звернення до Зла майже неминуче, воно затягує і перетворюється на культ "Повелителя мух". Роман вважається одним із найважливіших творів західної літератури ХХ століття і головна думка його в тому, що людська природа усе-таки лиха і тільки свідомими зусиллями ми можемо залишатися людьми.
Як керувати рабами
Марк Сидоний Фалкс, "Фабула"
Неоднозначний нон-фікшн, який, як каже сам автор "може бути цікавий менеджеру". Про те, як експлуатувати рабів і не нести репутаційних втрат, розповідає римський патрицій через історика Джеррі Тонера. Як вижимати з них все, як карати, не допускати бунту. Це може бути пізнавально для любителів античної історії, але навряд чи принципи рабовласництва варто пропонувати сьогоднішнім керівникам. Власне, швидше за все, вони з ними вже обізнані.
| Карта сайта: