Крепежи и метизы: производство и поставки
08:50 ДЗРА запустил производство выключателей ВАРП в корпусе толщиной до 6 мм
06:41 MOVIGEAR® performance — идеальный вариант для реализации динамических систем транспортировки
04:30 Лампы-лупы, wi-fi-розетки и гофротрубы — все новинки от REXANT в одном интернет-магазине
02:21 ABB и Ericsson: «В основе промышленной цифровизации лежат сети 5G»

Ціновий "коронавірус": про спокусу заробити на панічних настроях споживачів

31.03.2020 9:11

Ціновий "коронавірус": про спокусу заробити на панічних настроях споживачів

Іще одна проблема, на яку треба негайно звернути увагу — це з'ясування причин економічно необґрунтованого стрімкого підвищення цін в Україні з моменту оголошення карантину з 18 березня. Такі спроби вже здійснювались шляхом проведення інтерв'ю із власниками торгових мереж, а отже роздрібного сектора у торгівельному ланцюгу. Отримані відповіді були цілком закономірні — підвищення закупівельних цін. Було також зазначено про наявність сезонного характеру підвищення цін, яке спостерігається кожного року навесні. Але ми вирішили провести власний аналіз з метою з'ясування дійсних причин і, особливо, що важливо — наслідки для пересічних українських громадян від такої ситуації.

Щодо сезонного характеру підвищення цін, то результати проведених досліджень свідчать про відсутність кардинальних змін у цінах на зазначені продукти харчування в лютому — березні. Але і ці зміни ми визначили і врахували.

У таблиці 1 наведені результати проведених розрахунків (були використані офіційні дані, оприлюднені Держкомстатом у лютому 2020 щодо роздрібних цін та цін виробників промислової продукції на прикладі м.Запоріжжя (як і в попередній публікації "Індекс борщу в короновірусному карантині: як ми щоденно біднішаємо").с

Кратко и по делу в Telegram

Зазначені ціни відрізняються на величину торгової націнки, яка, у свою чергу, містить дві складові — націнку оптової та роздрібної торгівлі. Як бачимо з таблиці, для різних груп товарів вона різна, але її величину ми не обговорюємо. Отже сумарна торгова націнка лютого 2020 року наведена у п'ятому стовпику "Торгова націнка" таблиці 1.

В разі, якщо у березні 2020 року була б звичайна щорічна ситуація (без карантину), можливо було б очікувати, що рівень торгової націнки у березні 2020 року залишиться на рівні лютого (так було у 2019 році).

Цілком зрозуміло, що є певні відмінності, пов'язані із сезонністю цін виробників. Отже для коректності подальших розрахунків необхідно визначити ціни виробників у березні 2020 року (вони ще не оприлюднені). У зв'язку з цим нами були визначені темпи зростання (уповільнення) цін виробників у березні 2019 року у порівнянні з лютим того ж року (саме темпи змін, а не абсолютні величини, які, звісно змінились). З їх урахуванням нами були визначені очікувані для березня 2020 року роздрібні ціни.

Як бачимо, вони практично співпали із цінами станом на 1 березня 2020 року, отже наші припущення — цілком обгрунтовані. У таблиці для деяких товарів не наведені ціни виробників (вони відсутні у офіційній статистиці або товари імпортуються), тому роздрібні ціни на них наведені по факту стану на 1 березня 2020 року. Після цього нами був оцінений рівень зростання цін станом на 26 березня 2020 року в порівнянні з 1 березня 2020 року.

У останньому стовпчику таблиці наведені розбіжності щодо цін в різних торгових мережах Запоріжжя в разі наявності (АТБ, "Ашан", "Сільпо").

Таблиця 1. Аналіз динаміки цін в Україні

Після цього нами був визначений середній рівень підвищення цін на основні продукти харчування. Він становив 28,49% (середнє арифметичне) та 26,62% (середнє арифметичне зважене).

На нашу думку, зростання цін на 28,49% впродовж 18 — 26 березня можливо вважати спекулятивним, оскільки більшість із продуктів, на які суттєво зросли ціни, виготовлені не у березні, вони є так званими торговими запасами, обсяги яких є більш-менш стандартними для кожного сезону року.

Отже бажання отримати надприбутки не зупинили аж нікого у сфері торгівлі, а для пересічних громадян неважливо на якому рівні — оптовому чи роздрібному відбулось таке підвищення. Тому, на нашу думку, такому спекулятивному кроку неможливо знайти виправдання.

Але це тільки одна сторона проблеми. Інша проблема виникне не сьогодні, а згодом, але її наслідки можуть носити не менш катастрофічний характер.

Нами була проведена оцінка безпосереднього впливу на гаманець пенсіонера такого підвищення цін (таблиця 2). У розрахунках, як і раніше були використані дані щодо обсягів місячного споживання на одну непрацюючу особу, визначені на основі норм мінімального продовольчого споживання, затверджених Постановою КМУ від 14.04.2000 р. №658 "Про затвердження наборів продуктів харчування, наборів непродовольчих товарів та наборів послуг для основних соціальних і демографічних груп населення", які є чинними в Україні.

Читайте также: Індекс борщу в короновірусному карантині: як ми щоденно біднішаємо

Як бачимо, місячний рівень зростання вартості мінімального набору продуктів становить 9,9%. З першого погляду — не так вже й багато, але з урахуванням того, що 75,4% пенсіонерів отримують пенсію за віком — це, у середньому, 3064 грн; 12,8% — отримують пенсії через інвалідність — 2916 грн.; 0,7% пенсіонерів взагалі отримують 1644 грн (соціальна пенсія), витратити половину пенсії тільки на продукти харчування зможе не кожен пенсіонер, а в оцінках врахований не повний перелік продуктів. Крім того, в розрахунках взяті норми споживання, які потребують збільшення до норм МОЗ, про що постійно наголошується. Пенсіонерам, крім того необхідні непродовольчі товари, ціни на які також піднялись (йдеться про саме необхідне — миючі засоби, засоби для чищення та гігієни). Неминучими є витрати на житлово-комунальні послуги хоч із врахуванням субсидії. Пенсіонери — переважно особи похилого віку, і тому обов'язковими для них, нажаль, є витрати на лікарські засоби, а це також чималі суми. Отже будемо мати ситуацію, коли одні — отримують додатковий дохід, а інші — зводять кінці з кінцями.

Наслідками ситуації, що склалась, є іще одна загроза — за нестачі фінансів, населення буде віддавати перевагу продуктам сумнівної якості: це так звані м'ясомісткі та молокомісткі вироби, продукти з критичним терміном придатності, низькосортні вироби і т. ін. Занепокоєння викликають саме наслідки вимушеної переорієнтації населення на споживання таких продуктів харчування, оскільки незрозуміло, як може коштувати кілограм сосисок 47 грн. (а такі вироби останнім часом вже з'явились, вони другого сорту), коли кілограм м'яса — як мінімум у два рази дорожчий. На таких продуктах їх виробники зазначають справжній склад, але його краще було б не знати, оскільки тільки після читання, без споживання — вже повинно стати зле. А люди будуть змушені купувати низькоякісні продукти харчування тільки тому, що вони дешеві. І у зоні ризику будуть найбільш незахищені верстви населення — пенсіонери, малозабезпечені, багатодітні сім'ї.

А з урахуванням можливого зростання безробіття — і ті, хто ще вчора не був серед малозабезпечених. Якщо раніше той же пенсіонер міг в разі нестачі коштів віддати перевагу тим же крупам, то тепер люди з низьким доходом задумаються, а чи можуть вони дозволити собі гречану крупу по 36 грн за кг або рис — по 32 грн. А ціни на овочі — вони взагалі лякають, і не тільки пенсіонерів.

І до чого це усе призведе — виникнуть додаткові до наявних захворювання, а з цінами на ліки, як відомо, краще не хворіти. Отже, нажаль мова вже не йде про наближення українців до європейських норм якості життя, а до шляху у прірву.

Таблиця 2. Аналіз вартості набору продуктів харчування для непрацюючої особи в умовах спекулятивного зростання цін

Товари

Одиниця
вимірювання

Річна норма споживання

Місячна норма споживання

Вартість за цінами на 01.03.2020, грн

Вартість за цінами на 26.03.2020, грн

Рис

кг

2,3

0,19

4,25

5,70

Хліб пшеничний з борошна вґ

кг

62

5,17

119,43

119,43

Хліб житній

кг

38

3,17

65,46

71,26

Макаронні вироби

кг

4,1

0,34

5,11

9,18

Борошно пшеничне

кг

9,1

0,76

8,69

9,88

Крупи манні

кг

0,9

0,08

1,05

1,20

Крупи гречані

кг

2

0,17

4,87

6,29

Пшоно

кг

0,9

0,08

1,96

2,00

Яловичина

кг

12,9

1,08

141,66

151,20

Свинина

кг

9,5

0,79

90,73

94,80

Птиця

кг

7

0,58

34,37

34,90

Ковбаси варені

кг

6,6

0,55

55,94

60,50

Риба морожена

кг

11,5

0,96

75,07

80,57

Молоко

1000 г

105

8,75

219,10

224,00

Сири м'які

кг

7,6

0,63

67,57

72,45

Сметана

кг

4

0,33

19,80

19,89

Яйця

шт

187,5

15,63

18,76

18,76

Масло вершкове

кг

3,9

0,33

66,94

75,90

Олія соняшникова

л

6,7

0,56

18,26

17,91

Сало

кг

2

0,17

13,26

13,60

Яблука

кг

31

2,58

44,48

51,60

Капуста білокачанна

кг

27,5

2,29

12,69

17,18

Цибуля ріпчаста

кг

7,1

0,59

5,62

10,03

Буряк

кг

8

0,67

4,29

4,52

Морква

кг

8

0,67

4,04

4,15

Картопля

кг

108

9,00

115,20

157,50

Цукор

кг

22,5

1,88

24,80

29,14

Сіль

кг

2,5

0,21

1,09

1,66

Часник

кг

0,9

0,08

7,20

10,40

Разом

1251,69

1375,60

Коли ми майже підготували цю публікацію, офіційно була оприлюдненеа інформація щодо можливого зростання цін на хліб і, як наслідок звернення його виробників до уряду за допомогою — сприяти зниженню зростаючому експорту зернових з України (28.03.202 р.). Як відомо, в разі підвищення цін, попит на товари зменшується. Виключенням є парадокс Гіффена, коли не дивлячись на зростання цін, попит на товари продовжує збільшуватись.

Класичним прикладом, який ми, як викладачі наводимо студентам на лекціях, це хліб — в разі зменшення рівня доходів, попит на нього продовжує підвищуватись. Нам дуже не подобається інша назва товарів Гіффена — товари для бідних.

А хочеться рівня життя за європейськими стандартами. Але, коли ми порівнюємо негативні наслідки підвищення цін на інші товари, які стають фінансово недосутпними для населення з низьким рівнем доходів, краще істи хліб із твердих сортів пшениці або вироби з муки вищого гатунку, ніж сосиски по 47 грн. Пишемо страшні речі, з двох зол — обираємо меншу.

Отже єдиним вірним кроком є державне втручання у ситуацію з ціноутворенням на життєво важливі товари (продукти харчування, в першу чергу). І відповідні дії повинні бути здійснені негайно.

Тож, державне втручання. Саме за правилами та вимогами надзвичайної ситуації.

Що це за втручання: перше, встановити обов'язковість державних стандартів якості продуктів харчування на основні вироби, зокрема, м'ясні. На часі прагматичний підхід до соціальних категорій продуктів. Як то, маркування "соціальна категорія. Вимоги до якості дотримано". Вартість таких продуктів має стати предметом державного регулювання. Друге, всіляке заохочення до споживання круп та каш, овочів, до варіантів харчування зі збереженням калорійності та вітамінного складу, але за доступними цінами. Третє, контроль та відповідальність за якістю, асортиментів та кількістю продуктів соціального призначення.

Люди, які позиціонують собі через купівлю товарів за бідні (купівлю товарів зі спеціальним маркуванням), мають отримувати харчові продукти безпечної та поживної якості, яке не буде шкодити здоров'ю. Інакше, в недалекій перспективі, через поглиблення кризових явищ в економіці, погіршення здоров'я буде більш впливовим, чим короновірус.

Источник

Читайте также